Портфоліо

Використання методів ейдетики у формуванні інформаційної компетентності молодшого школяра

МаксютінаГалинаВолодимирівна                                                                                                              вчитель початкових класів

1. Актуальність проблеми.

Працюючи вчителем початкових класів з 1985 року я, Максютіна Галина Володимирівна, іноді спостерігала такі факти, що нормальна дитина, яка добре володіє рідною мовою, нормально орієнтується в навколишньому просторі і точно знає, скільки коштує улюблене морозиво, може прочитати розклад телевізійних програм, - стає невстигаючим чи дуже слабким у навчанні учнем. А якщо ще й додати до цього батьківські покарання за навчання, то можна було спостерігати повне розчарування дитини в своїх успіхах. Небажання вчитися пов'язую з тим, що учень не може легко, без напруги сприймати і відтворювати інформацію. Ті, хто призвичаївся до моїх вимог та темпу - гарні учні, а хто ні - невдахи. Виникла проблема: як навчати клас так, щоб усі без винятку накопичували тільки успіх, як навчити дітей запам'ятовувати.

Одна з найяскравіших складових частин успіху людини у навчанні та подальшому професійному розвитку, на мою думку - це пам'ять і вміння нею користуватися. Іноді, розповівши новий матеріал на уроці, я одразу давала учням самостійну роботу з цієї теми і більшість учнів написала її на високому рівні. Це було можливим лише тоді, якщо я не тільки розповіла матеріал, але й показала, як легко його запам'ятати і використати. Досвід роботи показує, що довготривала пам'ять людини пов'язана тільки з її уявою . До того ж розвинута уява допомагає в різних життєвих ситуаціях швидко вийти зі стресового стану.

Зняти пригнічений настрій, подолати перезбудження. Так виникла потреба використання методів ейдетики у своїй роботі вчителя початкових класів

2. Науковість обґрунтування досвіду роботи

Предметом ейдетики ( від грецького « ейдос» -образ) є розвиток просторової уяви і образної пам'яті. Людина, що володіє нею, здатна запам'ятовувати цілі сторінки тексту, вірші, цифри, а також швидко і легко вивчати іноземні мови. Людина побачила, почула, доторкнулась... Це назавжди залишається в її пам'яті.

Методика ейдетики є системою спеціально розроблених завдань, вправ і тренінгів, розливальних ігор, що подаються в певній послідовності. В роботі з дітьми це дозволяє мені досить ефективно розвивати пам'ять, фантазію, мову, спостережливість, уміння знаходити оригінальні рішення. Завдяки застосуванню цих методик розвиваються:

·        вміння повно і легко в ігровій формі сприймати і відтворювати інформацію,

·        сенсорні канали сприйняття інформації,

·        сприйняття кольорів, форм,

·        довільна, усвідомлена, просторова, відтворююча та творча уява,

·        образна, емоційна, рухова пам'яті,

·        вербальне та невербальне мислення, мовлення.

При заняттях методами ейдетики я намагаюся створити психологічну ситуацію успіху, завдяки чому відбувається корекція дефектів центральної нервової системи та поведінки дітей. За допомогою методів ейдетики вчу дітей запам'ятовувати вірші, оповідання, казки, назви картин та їх авторів, правила правопису, ряди цифр.

Діти легко запам'ятовують навіть слова не пов'язані між собою за змістом, придумуючи, як ввести ці слова в намальовану в образі картинку, мультик, казку. Кожне завдання починаю зі слів „ уявіть собі „.

Наприклад, вивчення вірша за допомогою ейдетики, спираючись на схематичні зображення (картки-схеми), дані так само, як слова у вірші, окремими рядочками.

Читаючи текст, одночасно показую картки-схеми. Діти легко запам'ятовують, і після двох-трьох повторів розповідають вірш, відтворюючи картки-схеми в пам'яті.

Відтворення отриманої інформації - це найважливіший аспект інтелектуальних можливостей учнів, що визначає результати їх вміння вчитися. Саме тому, на мою думку , вміння відтворювати одержану інформацію є одним з найважливіших моментів навчального процесу.

3. Мета і завдання роботи над проблемою

Використання методів ейдетики у формуванні інформаційної компетентності школяра, допомагає мені у вирішенні основних завдань навчально-виховного процесу, а саме:

►розширює творчі можливості дитини завдяки гармонійної роботи лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкуль головного мозку;

►формує вміння учнів ефективно і самостійно вчитися;

►підвищує самооцінку дитини завдяки результативності у навчанні і створюючи психологічний комфорт.

Реалізуючи дані завдання , я ставлю за мету навчити кожного учня правильно використовувати можливості своєї пам'яті, розкривати власні здібності , що дозволить кожному учню комфортно та легко здобувати нові знання у будь-якому віці, отримуючи задоволення від реалізації своїх здібностей. Я намагаюсь не просто навантажити учнів великим обсягом знань, а, насамперед, розвинути можливості, розкрити творчий потенціал. Кінцевою метою своєї роботи вважаю -створення самодостатньої особистість, яка може і вміє робити вибір, впевнена в собі і в своїх можливостях.

4. Форми і методи вирішення проблеми

Досягти поставленої мети , допомагають система розроблених завдань, вправ, тренінгів , розвивальних ігор, які дозволяють досить ефективно розвивати пам'ять школярів, мову, спостережливість, уміння знаходити оригінальні рішення . Такі заняття не вимагають спеціального обладнання. Зони завжди цікаві для дітей, бо відбуваються як гра — нескладна і весела. Тут основний допоміжний матеріал — дитяча фантазія.

На цих заняттях не буває негативних емоцій. Як правило, діти відповідають охоче і навіть намагаються випередити одне одного. Звісно, дехто з малоініціативних дітей може сказати: "Я не знаю". Але це найчастіше не відповідає реальній ситуації. Дитина, яка вже звикла до неуспіхів, прогнозує свій "програш" наперед. Я допомагаю такому учню навідними запитаннями — і все виходить. "А я і сам не знав, що знаю'. — після такого відкриття поступово зникають комплекси, натомість з'являється впевненість у собі, своїх змогах.

Одне з правил розвитку вміння яскраво побачити образ, отже, міцно його запам'ятати, який використовую у своїй роботі такий : будь-який предмет, цифру, слово, ситуацію потрібно «побачити, помацати, понюхати» — в уяві, звісно. Наприклад, слово "апельсин". Кожна дитина одразу змалює цю картинку: форму, колір, запах, смак. А тепер нехай створить такий самий портрет "квітки", озвучить подумки слово "пташка" й розповість потім, про що вона співала.

Цифри, геометричні фігури запам'ятовуються швидше, коли вони постануть в дитячій уяві образами. Пропоную дітям асоціювати цифри з предметами, тваринами, казковими персонажами тощо. А це означає: «побачити, помацати, покуштувати» тощо. У дітей створюються образи, які допоможуть їм краще запам'ятати цифри. Наприклад, цифра 0 асоціюється з яблуком, цифра 1 - з хвостиком яблука, цифра 5 - погризене яблуко з корінчиком та листочком утворюють п'ятірку, 8 - дві половинки яблука - цифра вісім, тощо.

Вірші або якийсь інший текст легко запам'ятовується за допомогою листівок.

Читаю текст, одночасно показуючи листівки. Діти легко запам'ятовують і після двох-трьох повторів уже розповідають, відтворюючи листівки в пам'яті. Всі такі вправи на кожному занятті чергуються із вправами на розслаблення та концентрацію уваги.

Такі ігри необхідні вчителю, на мою думку , для розвитку фантазії, уяви, уваги, що виступають складовими пам'яті. Вона дозволяє привчитись уявляти числову інформацію у незвичайному та цікавому вигляді, а тому легко, не напружуючись, пригадувати її.

5. Висновок

З досвіду роботи можу ще раз підкреслити необхідність розвитку пам'яті саме вчителями молодшої ланки, тому що в школу діти потрапляють маючи майже однаковий рівень інформації і вміння використання цієї інформації. Головне, щоб знання, які учні далі будуть набувати не здалися їм чимось надзвичайно неприступним. Це можливе лише завдяки вмінню використовувати можливості своєї пам'яті, яка залежить від притаманної всім здатності фантазувати та уявляти результати своєї фантазії. Фантазія - найкращий поклик до творчості. І тому, я переконана, коли кожен вчитель буде розпочинати свій урок словами « уявіть собі...», запускаючи таким чином фантазію і уяву, а відповідно й механізм довгострокового запам'ятовування, тоді коефіцієнт корисної дії Вашого перебування в класі збільшиться в кілька разів.

ЛІТЕРАТУРА, яку можна використати в процесі розвитку ейдетичних здібностей унів

1.     Андрєєв О. А. Тренуємо свою пам'ять. - М.: 2001, Університетське.

2.     Артамонов І. Д. Зір. - М.: 1969, Наука.

3.     Бленський П. П. Вибрані педагогічні і психологічні твори. - М.: 1979, Педагогіка.

4.     Вагапова Д. Риторика в інтелектуальних іграх і тренінгах. - М:

2001,    Цитадель.

5.     Вуджек Т. Тренування розуму. - З.-П.: 1996, Пітер.

6.     Геймон Д., Брегдон А. Ефективна робота мозку. - М.: 2002,Ексмо.

7.     Грегг Дж. Досліди із зором. - М: 19 70, Мир.

8.     Демідов В. Д. Як ми бачимо та що бачимо. - М.: 1987, Знання.

9.     Добра пам'ять на кожний день. - Донецьк: 1998, Сталкер.

10. ІО.Зіганов М., Козаченко В. Мнемотехніка. - М.: 2000, Освіта.

11.1 1 . Лапп Д. Мистецтво пам"ятати і забувати. - Санкт-Петербург, 2003, Пітер.

12. Лапп Д. Покращуємо пам'ять в будь-якому віці. - М.: 1993,     Мир.

 ІЗ.Лурія А. Р. Маленька, книгкка про велику пам'ять. -М.Л968, МІЛІГРАМУ.

14.ЛьозерФ. Тренування пам'яті. -М.: 19 79, Мир.

15.Матюгін І. Ю. Школа ейдетики. Зорова, тактильна, нюхова пам'ять.-М.: 1994, Ейдос.

Іб.Матюгін І. Ю. Як розвинути добру пам'ять. - М.: 2002,Ріпол-класик. 17.Психологія пам'яті. Під редакцією Д.Б.Гіппенрейтера -М.:2000,ЧеРо.

 18.Пугач Ю. К. Развиток пам'яті. - М.: 1995, Оповідь.Томас К. Вища ступінь аутогенного тренування. - М.:1994, Бйдос.

20.Цвєтков Е. Таємні пружини людської психіки. - Санкт-Петербург: 1997, Лань.

21.Як зберегти і поліпшити пам'ять. Під редакцією Бак ланова В.М.-М.:

2002,    "Неділі".